Як звільнитися від тілесної концепції життя.

Це каже Господь Чайтанья Магапрабгу. Насправді, це лише теорія; ми маємо реалізувати це на практиці. Спочатку нам треба усвідомити, що “я – не тіло”, а потім ми повинні усвідомити, що “я – вічний слуга Шрі Кришни”. Зараз ми думаємо, що ми вічні слуги маї, тобто мая-даси, адже ми маємо тілесну концепцію, яка спрацьовує мимовільно. Наприклад, якщо я трохи похвалю вас, дуже швидко ви будете в захопленні, але якщо я насварю на вас, ви одразу розсердитесь і не прийдете слухати мене завтра. Це називається «тілесна концепція життя», дега-абгіман, яка є головною причиною всіх видів кривди, тобто апарадги. Тож спочатку шастри пояснюють, як нам усунути анартху тілесної концепції життя, й усвідомити, що «я вічний слуга Господа Шрі Кришни». Як ми це усвідомимо? У Шрі Бгаджана Рагасьї Шріла Бгактівинода Тхакур пояснює, що, коли ми повторюватимемо святе ім’я та служитимемо Ґуру і вайшнавам, до нас прийде смирення (даінья), і тоді ми усвідомимо багато речей. Магапрабху пояснив нам, як слід оспівувати святі імена:

tṛṇād api sunīcena
taror api sahiṣṇunā
amāninā mānadena
kīrtanīyaḥ sadā hariḥ
(Śrī Śikṣāṣṭaka, verse 3)

«Треба вважати себе нижчим і нікчемнішим за мізерну травинку, по якій топчеться ногами кожен, бути терплячішим за дерево і позбавленим почуття гордості, а також завжди готовим віддати шану іншим – в такому стані слід повторювати святе ім’я Шрі Гарі постійно».

Тринад апі сунīчена означає бути смиреннішим, ніж травинка. Це приходить, коли людина усвідомлює, що “я не тіло”, але досягнути такого усвідомлення дуже важко. Іноді кажуть, що наша дайнья, смирення, – це наче смирення змії (сарпадайнья). Змія здається дуже смиренною, вона рухається, опустивши свій каптур, але від найменшого дотику до її хвоста вона дуже швидко піднімає цей каптур. Так само і смирення зумовленої душі фальшиве, наче смирення змії. Від постійного повторювання святого імені та служіння Ґуру й вайшнавам анартхи поступово зникатимуть з наших сердець. Спочатку садгака повинен вилучити цю анартху помилкового ототожнення себе з матеріальним тілом, цей дега-абгіман. Навіть якщо людина віддається, це ще не дає досконалого смирення.

sarva-dharmān parityajya
mām ekaṁ śaraṇaṁ vraja
ahaṁ tvāṁ sarva-pāpebhyo
mokṣayiṣyāmi mā śucaḥ
(Śrīmad Bhagavat-gītā, 18.66)

«Якщо після відмови від усіх видів релігійних та професійних обов’язків ти прийдеш до Мене, Всевишнього Бога-Особи, і приймеш у Мене притулок, Я дам тобі захист від усіх гріховних наслідків життя. Тому не тривожся».                                                                                                                                                                                                                                                                      Книга "Скарби серця".